Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
тропити — плю/, пиш; мн. тро/плять; недок., перех., рідко. 1) заст. Протоптувати дорогу, стежку. 2) Висліджувати звіра, нападаючи на слід … Український тлумачний словник
тропити — дієслово недоконаного виду протоптувати стежку; висліджувати звіра рідко … Орфографічний словник української мови